альтембас
Альтемба́с, -су, м. Родъ парчи. Срібним альтембасом стін не обіб'ю у труні.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 6.
Том 1, ст. 6.