заплата
Запла́та, -ти, ж. Плата; вознагражденіе. Яка заплата, така й робота. Хоч у ката, аби заплата. Роздай робітникам заплату. Бо Бог правдивий всіх нас діла знає: як хто заслужить — так заплату дає.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 80.
Том 2, ст. 80.