запізвати
Запізва́ти, -зву́, -веш, гл. Привлечь къ суду. Запізвав мене Степан.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 79.
Том 2, ст. 79.