записка
За́писка, -ки, ж. 1) Запись. 2) Записка. Присилає Максим козака з запискою до замку. У гребенщиковъ записку писати значитъ проводить по длинѣ гребенки, въ видѣ украшенія, тонкія параллельныя линіи. Ум. за́писочка. На, брате коте, тобі отсю записочку: ти в хаті, в сухому сидиш, то й запи сочка ніколи не помокне.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 78.
Том 2, ст. 78.