алилуйко
Алилу́йко, -ка, м. Насмѣшливое прозваніе духовнаго лица.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 6.
Том 1, ст. 6.