занедбання
Занедба́ння, -ня, с. 1) Пренебрежете, оставленіе безъ вниманія, нерадѣніе. Защеміло серденько в моєї Лесі од того занедбання. Рідна мова, мова великих предків, пійшла в неї у занедбання. 2) — себе́ само́го. Самоотверженіе. Дух повен жертви, повен занедбання себе самого для добра людського.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 71.
Том 2, ст. 71.