замітливий
Замі́тли́вий, -а, -е. Наблюдательный. Панич Павлик у нас дуже замітливі. Один кивне, другий моргне, третій засміється, а мій милий замітливий, — мені не минеться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 66.
Том 2, ст. 66.