бердо
Бердо, -да, с. 1) Бердо, ткацкій снарядъ: родъ гребня въ рамкѣ, сквозь зубья котораго проходять нити основы. Части: горизонтальныя планки рамки — листви, зубья — троща, промежутки между зубьями — комірки. То же, что и блят. 2) Пропасть. Ум. бердечко. Тобі, мати, нити й бердечко, мені давай полотенечко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 50.
Том 1, ст. 50.