закушувати

Заку́шувати, -шую, -єш, сов. в. закуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Закусывать, закусить. Ном. № 6001. Уже закушував смачненько, хто добре пінної лигнув. Котл. Ен. V. 21. По одній не закушують. Ном. № 11527.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 57.

Випадкові слова

Вигукати, -каю, -єш, гл. Выкриками добиться чего, вызвать кого. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку. Мил. 98.

повністю...

Словесно нар. Словесно, словомъ. Марусенька по світлонці ходить, словесно говорить. Мил. 112. Що пером пише, словесно й каже. Чуб. V. 802.

повністю...

Пронозуватий, -а, -е. Пронырливый.

повністю...