законятися
Законя́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. закони́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. 1) Зараждаться, зародиться. Законяється дитина. Бог його знає, як воно дитина законяється у жінки. Ба! зерно яке довге! значиться велике бути законилося, та запекло сонце. 2) Пріобщаться, пріобщиться св. таинъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 52.
Том 2, ст. 52.