заклинати
Заклина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. заклясти́, -клену́, -не́ш, гл. Заклинать, заклясть, проклинать, проклясть. Заклинаю тебе Богом, не муч мене. Заклинаю тя іменем Божим. Десь ти мене, моя мати, в барвінку купала, купаючи заклинала, щоб долі не мала. Заклинала вона гроші ті... ось як.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 49.
Том 2, ст. 49.