Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 36.
Випадкові слова
Спливати, -ва́ю, -єш, сов. в.спливти і сплисти, -ву, -веш,гл.1) Сплывать, сплыть, уплывать по водѣ внизъ. Третій раз ступив — вода пойняла, вода пойняла й шапочка сплила.Грин. ІІІ. 279.Як мій вік молодий сплив!Г. Барв. 114.2) Всплывать, всплыть.
3) Покрываться, покрыться (жидкостью).
4)сплисти з ро́зуму. Сойти съ ума. Вх. Зн. 65.5)спливти на думку = спасти на думку. Спливе їй на думку та проклята ніч.Мир. ХРВ. 231.Пухова постіль крівцею спливає.Чуб. V. 621.