безцінь
Безцінь, -ні, ж. Безцѣнокъ. Употребл. чаще всего съ предл. за: за безцінь — за безцѣнокъ. За безцінь по'ддає мещанам здобич. Овечата, свині, корови — все за безцінь пішло.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 47.
Том 1, ст. 47.