жінка
Жі́нка, -ки, ж. 1) Женщина. Жінки довге волосся мають, а розум короткий. І жінка одна була у кровотечі років дванадцять. 2) Жена. Єсть у мене батько і рідная мати, єсть у мене жінки і малії діти. Ум. жі́нонька, жі́ночка. А жіночки лихо дзвонять, матері глузують.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 486.
Том 1, ст. 486.