житов'я
Житов'я́, -в'я́, с. 1) Житье. 2) = жилище. На усю садибу їх, на усе житов'я пала пустиня.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 486.
Том 1, ст. 486.