живиця
Живи́ця, -ці, ж. 1) Живица, смола выступающая отъ жары на соснѣ. 2) Канифоль. 3) Названіе водки. Вареники, знаєте, парують на столі.... От і живицю принесли. Чаще: ледащи́ця-живи́ця. А охрипну — чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову. Ум. живи́чка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 481.
Том 1, ст. 481.