жеретій
Жереті́й, -тія́, м. Обжора, ненасытный. Ув. жеретія́ка. Чоловік зажеракуватий: йому все мало. Жеретіяка!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 480.
Том 1, ст. 480.