дракон

Драко́н, -на, м. Драконъ. А ті були фараони, кесарі — то погань! Погань лютая, безъ Бога, сказано, — дракони. Шевч. ІІ. 169. Дракон огнекрилатий. К. МБ. II. 137.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 440.

Випадкові слова

Рядло, -ла, с. Зернышко въ косточкѣ плода. Ковель.

повністю...

Сиряно нар. Обильно творогомъ. Сиряно-масляно, дай, Боже, на користь. Ном. № 6485.

повністю...

Перечвертувати, -ту́ю, -єш, гл. Раздѣлить, разрѣзать на четыре части.

повністю...