Перейти до вмісту
Словник Грінченка

драглі

Драглі́, -лі́в, м. мн. 1) Студенистое вещество. драгля́ми взяло́сь. Отъ разложенія превратилось въ полужидкую массу. Картопля зімою померзла, а не весну так драглями і взялась. Мир. Пов. II. 88. Той самий туман угорі видається нам хмарою, а не так, як думають, що ніби то хмара схожа на драглі. Дещо. 2) Кушанье: студень. Чуб. VII. 444. 3) Раст. Tremella mesentherica Rety. ЗЮЗО. I. 139.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 439.