до-щерця
До-Щер́ця нар. До дна, до остатка. До-щерця повибірали воду в колодязі. І що взнаю, добродії, все до-щерця роскажу.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 439.
Том 1, ст. 439.