доснувати
Доснува́ти, -ну́ю, -є́ш, гл. Окончить основу (въ тканьѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 430.
Том 1, ст. 430.