досипати I
Досипа́ти I, -па́ю, -єш, сов. в. досипа́ти, -плю́, -плеш, гл. Досыпать, досыпать. Досип мішка, щоб повний був.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 428.
Том 1, ст. 428.