дорогий

Дороги́й, -а, -е. 1) Дорогой. Де ж твої, доню, дорогі коралі? Чуб. ІІІ. 144. 2) Дорогой, любимый. Любов дорогая, — розлука тяжкая. Мет. 93. з дорого́ю душе́ю. Очень охотно, отъ всего сердца. Невже ви хочете, щоб за вашого війтенка отець силував одним одну дочку? — Який.... враг просить його силувата? вона з дорогою душею пійде! К. ЧР. 297. Сравн. ст. доро́гший и доро́жчий, доро́жший. К. ЧР. 57. Грин. III. 595. Ум. дороге́нький, дороге́сенький. Г. Барв. 363. Моя порадниця дорогесенька. Мил. 204.