дорідливий
Дорі́дливий, -а, -е. = дорідний. Сльози такі дорідливі, як дощ перед грядом.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 425.
Том 1, ст. 425.