дольній
До́льній, -я, -є. Нижній. Рад я жить над горою, кину дольню персть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 418.
Том 1, ст. 418.