докидати 1
Доки́дати 1, -даю, -єш, гл. Добросать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 413.
Том 1, ст. 413.