догаяти

Дога́яти, -га́ю, -єш, гл. — кого. Задержать до извѣстнаго времени. До вечора мене догаяв і таки не віддав грошей. Харьк. г.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 406.

Випадкові слова

Доконтетува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Докормить, прокормить до какого либо времени. Віл той, шо встав, каже.... «Хазяїн наш шось дуже мало паші має. До весни ще далеко, — чим він нас доконтетує до весни? Драг. 3.

повністю...

Мі́сячка, -ки, ж. Менструація, мѣсячное.

повністю...

Дово́дливий, -а, -е. Доказательный, убѣдительный.

повністю...