довголітній
Довголі́тній, -я, -є. Долголѣтній. Будьте щасливі і довголітні. Нехай їй вічне царство мені же довголітнє панство.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 402.
Том 1, ст. 402.