довбало
Довба́ло, -ла, м. 1) Долбящій что нибудь. 2) Дятелъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 401.
Том 1, ст. 401.