дівич-вечір
Діви́ч-вечір, -чора, м. Дѣвичникъ. Невеселий дівич-вечір у нашої молодої.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 386.
Том 1, ст. 386.