дзявкотіти

Дзявкоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = Дзявкати. Сучечка біга коло хати та й дзявкотить. Чуб. II. 101.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 381.

Випадкові слова

Торочити 2, -чу, -чиш, гл. Говорить одно и то-же, твердить, говорить вздоръ. Я тобі сто разів торочила. Г. Барв. 506. Дурний дурне й торочить. Ном. № 6165.

повністю...

Ік пред. = к. Аж ік вечору вже знову приходить. Рудч. Ск. II. 161.

повністю...

Усмоктати, -ся. Cм. усмоктувати, -ся.

повністю...