джміль
Джміль, -меля, м. Насѣк. Шмель. Bombus apis terrestris. Джмелі́в слу́хати. Лежать отъ удара кулакомъ и пр. Дав йому лупня добре — довго буде джмелів слухати. Cм. Чміль.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 376.
Том 1, ст. 376.