джермала
Джерма́ла, -ма́л, ж. мн. Щипчики, которыми чабаны вычищаютъ червей у овецъ. Чабани мусять за сим пильнувати: черву витягають джермалами, засипають ранку синім каменем і мажуть дьогтем, щоб муха не сідала.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 375.
Том 1, ст. 375.