дерешуватий
Дерешува́тий, -а, -е. 1) Чалый. 2) Дерешува́тий шлях. Дорога, покрытая шероховатымъ съ дырами льдомъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 370.
Том 1, ст. 370.