Перейти до вмісту
Словник Грінченка

бевка

Бевка, -ки, ж. 1) Пойло для скота, собакъ, болтушка изъ муки, разведенной въ водѣ. Шейк. 2) Колонна? Cм. белька. Ой піду я до церковці та стану за бевку; позираю раз на попа, а тричі на Євку. Гол. IV. 493.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 36.