Перейти до вмісту
Словник Грінченка

движати

Движа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. = Двигтіти. Просуну я да кватирочку, аж кладочка движить, а вже моя милая дівчина по воду біжить. Млр. л. сб. 320. Як заграли в етапі, станя движала. Чуб. ІІІ. 377. Аж земля движить. О. 1861, XI. Св. 30.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 361.