гуторити
Гу́торити, -рю, -риш, гл. Разговаривать. Годі вже вам гуторить про свої смутки. На нашому хуторі по нашому й гутори. Зібрались три дівчини на Різдво, гуторять собі.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Том 1, ст. 344.