гусеня
Гусеня́, -ня́ти, с. Гусенокъ. Гуси-гуси, гусенята, візьміть мене на крилята. Ум. Гусеня́тко, гусеня́точко, гусеня́тонько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 342.
Том 1, ст. 342.