Перейти до вмісту
Словник Грінченка

гузно

Гу́зно, -на, с. Задница. Ном. № 2995, 2617.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 337.