грішний
Грі́шний, -а, -е. 1) Грѣшный. Орудує ними, як чортяка грішними душами. Пани тільки грішні, а мужики кругом безгрішні — ні грошей, ні гріхів. 2) Куди́ тобі грі́шному! Куда тебѣ несчастному! 3) Грі́шна — съ подразумѣваемымъ существительнымъ: горілка. Водка. Не став уже й у грішну вкидатись. Ум. Грішне́нький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 328.
Том 1, ст. 328.