гребінець
Гребіне́ць, -нця́, м. Гребенка, гребень, гребешокъ. Стояла Мар'я під вінцем, розчесала русу косу гребінцем.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 323.
Том 1, ст. 323.