горохуватий
Горо́хуватий, -а, -е. Подобный гороху, сморщенный. Щиколотки стали горохуваті. О смушкахъ: съ тугими, гороховидными завитками.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 316.
Том 1, ст. 316.