Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верховина, -ни, ж. Вершина (дерева, горы). Він на те дерево: заліз аж на саму верховину. Рудч. Ск. І. 4. могила-верховина. Курганъ на возвышенномъ мѣстѣ. обыкновенно сторожевой постъ. Ой могило-верховина, чомусь рано не горіла. Гол. І. 96. Ум. верховинка. Шух. І. 204.
Заві́лькуватий, -а, -е. О деревѣ: съ волнистыми извилинами. Вас. 145.
Квік, -ку, м. Визгъ поросенка. Не мала баба клопоту, купила порося: порося у квік, а баба у крик. Ном. № 10058.
Невдячність, -ности, ж. Неблагодарность. К. ХП. 84.
Омамити, -млю, -миш, гл. Очаровать, обворожить. Окаянний пройдисвіт так усіх омамив, так по душі були темному людові тії лукавії ухватки. К. ЧР. 268.
Перепробувати 2, -бую, -єш, гл. Переиспытать. За молодого віку перепробував усякої долі. Г. Барв. 182.
Пересміхатися, -хаюся, -єшся, гл. Пересмѣиваться.
Розрюмсатися, -саюся, -єшся, гл. Расплакаться.
Установити Cм. установляти.
Шалахва, -ви, ж. Родъ дѣтской игры. КС. 1887. VI. 476.