Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буркання, -ня, с. Ворчаніе.
Вилисіти, -сію, -єш, гл. Оплѣшивѣть.
Ґіпс, -су, м. Гипсъ. Шкіру натираєсі ґіпсом дрібненько меленим. МУЕ. І. 72.
Дій! I меж. Выражаетъ удивленіе и досаду. Дій його батькові! Хата. Дій його че́сти! Дій його ка́ту! Котл. Смотри пожалуйста! Экая диковина! Усе свої люде, а є між нами злодій! Дій його чести! на кого б то подумати? Кв. II. 281.
Зралити, -лю, -лиш, гл. Вспахать ралом.
Напекарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Напечь (хлѣба)!
Себелюбий, -а, -е. Себялюбивый, эгоистическій. Шевч. ІІ. 159.
Сіроманок, -нка, м. Сѣрый волкъ. Ой волики-сіроманки, чом ви не орете? Шух. І. 1.99.
Упереміжку нар. Поперемінно; перемѣшивая. Треба коневі впереміжку давати їсти, се-б-то раз сіно, а другий солому або-що.
Чередниченко, -ка, м. Сынъ чередника. Полт. г.