Беззаконня, -ня, с. = беззаконство. І рождає беззаконня на громадське безголов'я.
Гомбички (ед. ч. гомбичка, ж?) Металлическія пуговки.
Жайвір, -вора, м. = жайворонок.
Заклекота́ти, -чу́, -чеш и заклекоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Заклокотать. Щоб твоя́ й путь заклекоті́ла! Проклятіе, равняющееся пожеланію смерти. 2) Объ орлѣ: закричать. У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали. Заклекчи (орле) з-під хмари. 3) Заговорить (о шумномъ говорѣ толпы). «Обділяй мерщій!» заклекотіла мертвецька громада. Село закричало, заклекотало тисячею усяких голосів. Лев. Пов. 101.
Іграти, -ра́ю, -єш, гл. = грати. Так танцюй — як іграють.
Їдальний, -а, -е. = їстовний.
Обпасти Cм. обпадати, обпасати.
Під 1, по́ду, м. 1) Низъ, низменное мѣсто, западина. Перепелиця сіла на, поду. 2) Основаніе, мѣсто для основанія чего либо, напр. стога, печи и пр. Поди під стіжки. 3) Возвышеніе, подмостки, напр. возвышеніе въ мельницѣ, гдѣ находятся жернова. Часто во мн. ч. У клуні пшениця на подах була. 4) Неподвижное основаніе вѣтряной мельницы. 5) = горище. Ум. підок.
Потропити, -плю, -пиш, гл. Истоптать, вытоптать. Худоба потропила збіжє.
Удвадцяте нар. Въ двадцатый разъ.