Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відважити, -ся. Cм. відважувати, -ся.
Дияме́нт, -ту, м. = Діамант.
Дра́тва, -ви, ж. Дратва. ЗОЮР. II. 92. Що шилом приколе, дратвою прив'яже. Грин. III. 300. Ум. дра́твиця, дра́товка. Загадав швець шевчисі дратовки спрясти. Чуб. V 818.
Куяга, -ги, м. = куя. Вх. Зн. 31. Кцьо! меж. Призывъ для козъ. Козар ганить кози покликом: ці! ці! завертає їх: крьо-не! а накликує на них: кцьо-кцьо! Шух. І. 211.
Мужикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть крестьяниномъ, мужикомъ. Тут мужикував, там пануватимеш. Мир. Пов. І. 123. Ми, мужикуючи по хуторах і селах... К. (О. 1861. І. 312).
Подоповзати, -за́ємо, -єте, гл. Доползти (о многихъ).
Пряжка, -ки, ж. Пряжка. Шух. І. 290. Ходила в черевиках з жовтими пряжками, — тепер хожу по морозу білими ніжками. Гол. Од. 25. Нема ні в кім правди, тільки в реміннім поясі та в залізні прязці. Ном. № 2578, стр. 285.
Спочутний, -а, -е. Сочувствующій, сочувственый. Знаходив дуже спочутну собі душу. К. ХП. 24.
Теслярство, -ва, с. Плотничество.
Тупісінький, -а, -е. Совершенно тупой. Шейк.