Ваговий, -а, -е. 1) Продающійся на вѣсъ. Одібрав він миску слив вагових. Сталась йому причина — вагова сіль прибила. Сіно вагове. 2) Вѣсовой. 3) ваговий дрюк, дрючок. Шесть для поднятія воза при подмазкѣ колесъ.
Випиляти Cм. випилювати.
Згвалтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. = зґвалтувати. Побачили, згвалтували, та за ним (на здогін).
Кийок, кийка, м. Ум. отъ і. кий.
Парахвіяльний, -а, -е. Приходской.
Прилюбований, -а, -е. Отъ любви приключившійся? Встрѣчено въ заговорахъ: Стиски, стистища!... і погадані, і прилюбовані. Уроки, урочища, і вітряні, і водяні... прилюбовані.
Проказувати, -зую, -єш, сов. в. проказати, -жу, -жеш, гл.
1) Говорить, проговорить. Скоро се брат проказав, так і зняв кресаню.
2) Диктовать, продиктовать. , Передм. І. Ой, добродію! та будьте ж милостиві, треба ще писати... іще не все я проказала.
3) При обученіи: говорить, сказать что либо, что ученикъ долженъ повторить за учителемъ.
Рукодійник, -ка, м. Рукодѣльникъ.
Свічник, -ка, м. 1) Подсвѣчникъ. Засвітивши свічку, не ставлять під посудину, а на свічнику. 2) Насѣк. = світун.
Спільність, -ности, ж. Общность, единеніе. До гурту, до громади, до спільности закликають.