Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шумела

Шумела, -ли, ж. = шумелинє. Вх. Зн. 83.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 518.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУМЕЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУМЕЛА"
Висватувати, -тую, -єш, сов. в. висватати, -таю, -єш, гл. Сватать, посватать. Висватай мені царівну. Мнж. 26.
Гармій, -мія, м. Обманщикъ (о евреяхъ). ЕЗ. V. 151.
Глас, -су, м. 1) = голос 1. Ном. № 1937. Почула його глас. Грин. І. 120. Коло їх двора а ні гласу. МВ. (О. 1862. І. 96). 2) Въ церковномъ пѣніи: гласъ. Затягнув на шестий глас. Ном. № 12442. Укупі б заспівали. Він усі гласи знає. Г. Барв. 197. 3) Звукъ. (К. Михальчукъ).
Доте́пно нар. Способно, искусно.
Кусатися, -саюся, -єшся, гл. Кусаться. А собаки ж у вас не кусаютсья? К. ЧР.
Мо́мрати, -раю, -єш, гл. = мимрити. Вх. Уг. 252.
Покликати, -чу, -чеш, гл. Позвать. Ото він пішов покликав людей і посходились. Рудч. Ск. І. 92.
Рандарський, -а, -е. = орандарський. К. Досв. 13.
Товчіння, -ня, с. 1) Толченіе. 2) Валяніе (сукна). Зміев. у.
Щиміти, -млю, -ми́ш, гл. и пр. = щеміти и пр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШУМЕЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.