Арши́нник, -ка, м. Мышьякъ. Аршиннику-отрути випив і пропав на місці. Яко́го ті арши́ннику дам? Нечего мнѣ тебѣ дать. (Бранное выраженіе).
Гуща́вина, -ни, ж. Чаща, густо заросшее мѣсто.
Зіпа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Кричать, орать. То піп дурний — нащесерце зіпає. 2) = зіхати 2 и 3. Курєтко туй-туй здохне; от іще зіпає ледві.
Корінище, -ща, с. ув. отъ корінь.
Пистоль, -ля, м. Пистолета. Нащо нам той пистоль, коли стрілять не вміємо.
Подосліджувати, -джую, -єш, гл. Изслѣдовать (во множествѣ).
Поодч.. Cм. повідч..
Приджиджулитися, -люся, -лишся, гл. = причепуритися.
Стухати, -ха́ю, -єш, сов. в. стухнути, -хну, -неш, гл.
1) Потухать, потухнуть, стухнуть. Нехай свічі до півночі не опухають.
2) Спадать, спасть (объ опухоли).
3) Худѣть. Поки багатий стухне, то убогий опухне.
Хрипка, -ки, ж. = хрипавка.