Арши́н, -на, м. 1) Аршинъ. У нас на спідницю вісім аршин набірається. 2) Въ губ. при измѣреніи земли — погонная сажень по ширинѣ десятины, а въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Миргор. и Хорольск. уу. въ десятинѣ считаютъ 20 аршин, слѣдовательно аршин = 120 кв. саж. 3) Ста́ти, піти́ під арши́н. Быть взятымъ въ солдаты. Ой у вдови один син, та й той пішов під аршин.
Блягузниця, -ці, ж. Женскій половой органъ.
Галакати, -каю, -єш, гл. Кричать. Цит, брате, не галакай на мене.
Звідта́м, зві́дти, зві́дті́ль, звідтіля́, нар. Оттуда. Як я звідтам повертався, послухайте, з ким пізнався. Це все вислухав, що його тітка говорила, та швидче звідти. H. 94. Та не звідтіль місяць сходе, звідкіль ясна зірка. Син узяв, вив'язав звідтіля невістку, а ув'язав сучку.
Мі́сячко, -ка, м. Ум. отъ місяць.
Напи́зитися, -пи́жуся, -зишся, гл. 1) Надуться, напыжиться, важно держать себя. Чогось наша сваха надулася, надулася... й напизилася. І так же то (півень) напизиться тобі, надметься... і виступа так пишно. 2) Оттопыриться. Все коло неї напижене, обдулось.
Пересохнути. Cм. пересихати.
Покупати, -па́ю, -єш, гл. Выкупать (многихъ).
Срібнястий, -а, -е. Серебристый.
Шиць меж. Скокъ. Коли се жаба шиць у воду.