Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відцуратися Cм. відцуруватися.
Жиро́ваний, -а, -е. 1) Избалованный, шалунъ. 2) Инкрустированный.
Каптан, -на́, м. Кафтанъ. Іскинув чумак із себе каптан. Н. п. Міщане в личаках і в синіх каптанах. К. ЧР. Парубок... у синьому сукняному каптані. Мир. Пов. І. 138. Ум. каптане́ць, каптано́к, -каптаночок, -каптанчик. На йому свитина неначе той німецький каптанець. Гліб. Сим. 18, 133. Коли ж приходить ще один (гайдамака) у жидівському каптанку. ЗОЮР. І.
Липко́ватий, -а, -е. Липкій, клейкій, вязкій. липко́вата земля. Глинистая и оттого вязкая почва. Вх. Уг. 250.
Моско́вка, -ки, ж. 1) Великороссіянка. 2) Жена солдата, солдатка. 3) Сортъ мережки. Ум. моско́вочка.
Оченя, -няти, с. Глазокъ. Вміла мати брови дати, карі оченята, та не вміла на сім світі щастя-долі дати. Шевч. Ум. оченя́тко.
Посороматися, -маюся, -єшся, гл. = посоромитися.
Роскуматися, -маюся, -єшся, гл. Прервать кумовскія отношенія. Я з тією кумою роскумаюся, з куминим дівчам повінчаюся. Чуб. V. 155.
Талалайка, -ки, ж. 1) Болтунья. Баба-талалайка. 2) Особый родъ пѣсни. Гол. IV. 485.
Татаронько, -ка, м. Ум. отъ татарин.