Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Величатися, -чаюся, -єшся, гл. 1) Важничать; чваниться. Величається, як заяць хвостом. Ном. № 2488. Величається, мов попадя на весіллі. Ном. № 2491. 2) Возвеличиваться. Веселися ж, моє серце, величайся, моя славо! К. Псал. 31.
Дба́лий, -а, -е. Рачительный, старательный, заботливый. А тим часом у дбалої господині-паніматки вже й обід постиг. Левиц. І. 174.
Джупельце, -ця, с. Ум. отъ джупло.
Кукіль, -колю, м. Раст. Куколь, Agrostema githago. Лв. 96. Нехай радіє, поки надію серце гріє, поки росте з того зерна або кукіль, або пшениця. Шевч. 554. Вроди, Боже, жито-пшеницю, всяку пашницю, без куколю, без метлички. Чуб. III. 451. Ум. куніле́ць, кукільчик. Між щирим зерном єсть і кукілець. О. 1862. І. 65. Ой стану я, стану на нивці пшеницею... А я біля тебе буйним кукільчиком. Чуб. V. 574.
Моги́льник, -ка, м. Насыпающій насыпь, курганъ.
На́вхильки нар. = нахильці.
Орсак, -ка, м. 1) Страна. Тільки орсак проходили, а білий світ не виділи. АД. І. 87. 2) Дорога вымощенная, шоссе. Вх. Зн. 44.
Підсудник, -ка, м. Подсудимый. Ваш підсудник. К. Бай. 120.
Попідгинатися, -наємося, -єтеся, гл. Подогнуться (во множествѣ).
Порозчіплювати, -люю, -єш, гл. Расцѣпить (во множествѣ).